Пасічник Ігор Демидович


Вчений у галузі педагогічної психології, організатор освіти. Доктор психологічних наук (1994), професор (1999). Заслужений працівник народної освіти України (1998). Герой України (2009).
Народився 19 жовтня 1946 року в селі Глинки Рівненської області. У 1971 році закінчив Рівненський педінститут за спеціальністю «математика». У 1971-1976 — старший науковий співробітник, завідувач лабораторії Інституту інженерів водного транспорту, у 1976-1994 — викладач, доцент, декан факультету Рівненського педінституту. Кандидат (1981), доктор психологічних наук (1994). Тема докторської дисертації — "Психологія операційних структур мислительної діяльності (генезис дії систематизації на математичному матеріалі)".


Національний університет
«Острозька академія»
З 1996 р. — ректор Національного університету «Острозька академія».
Автор понад 150 наукових праць в галузі вікової, юридичної та економічної психології, зокрема, монографій «Психологія формування навчальних дій в процесі систематизації математичного матеріалу» та «Психологія поетапного формування операційних структур систематизації».
Підготував 15 кандидатів наук.
Заслужений працівник народної освіти України. У 2006 р. нагороджений Державною премією України в галузі архітектури та орденом князя Ярослава Мудрого п’ятого ступеня за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України. Указом Президента України № 636/2009 від 19 серпня 2009 року за визначні особисті заслуги перед Україною у збереженні та примноженні національної освітянської спадщини Ігорю Демидовичу Пасічнику присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.
_______________

Новак Катерина Адамівна

Новак Катерина Адамівна, н. 23.05.1953 р. Стаж роботи 39 років. Учитель української мови та літератури Білокриницької ЗОШ І-ІІІ ступенів Рівненської районної ради. Освіта – вища, Рівненський державний педагогічний інститут, 1983 рік, філологічний факультет.
Учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист. Нагороджена нагрудним знаком «Відмінник народної освіти УРСР »(1991 р.), Почесними грамотами МО і науки України (1994, 2006 рр.)
Наукові статті: Обряд випікання короваю на Рівненщині./ Науковий збірник: Західне Полісся: Історія та культура. – Рівне. - 2004
Пісенна поезія весільних обрядів Гощанського району середини 20 ст./ Наукові записки РОКМ. – Випуск 3. – Рівне. – 2005.
Методичні розробки друкувалися у журналі «Позакласний час».
Має переможців ІІ – ІІІ етапів та дипломанта ІV етапу Всеукраїнської предметної олімпіади з української мови та літератури, переможців ІІ – ІІІ етапів Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика.
Високо в небі видзвонює свою пісню жайвір, а тут, серед жита, ллється тонісінький голосок. То Катеринка, заховавшись від бабусі у житі, передражнює пташину.
Не завжди дорослим вдавалось переспівати цю тендітну дівчинку. «Скільки ж пісень вміщає та дитяча голівка?», - часто дивувались односельці. Так і пронесла любов до народної пісні, звичаїв, традицій через усе своє життя, та й своїм вихованцям прищеплює любов до тих скарбів.
Майже 30 літ знайомою стежиною поспішає на зустріч зі своїми вихованцями вчителька української мови та літератури. Не одне покоління сільських хлопчиків та дівчаток поріднилися з нею завдяки любові не лише до рідного слова, а й до своїх витоків, до нашого коріння.
З несміливої сільської дівчинки Катерина Новак виросла до вчителя високого професійного рівня, особистості із гострою потребою самоствердження і самореалізації професійного і людського «Я». За її ініціативою у школі створено музей «Берегиня», в основу діяльності якого покладено принципи національного виховання молоді.
Людина високого рівня духовної культури, проводить змістовну громадську просвітницьку роботу, була делегатом ІV Всесвітнього конгресу українців.

Є на Рівненщині осередки української історії, української пам’яті, творчості, гордості, які допомагають не загубитися у матеріальному сьогоденні з його «постмодерним безкультур’ям». Одним з таких центрів став етнографічний музей «Берегиня» Білокриницької ЗОШ І-ІІІ ступенів Рівненської районної ради, який з’явився з легкої руки учителя української мови та літератури Новак Катерини Адамівни. Музей розпочав діяльність 1991 року, в основу якого покладено принципи національного виховання молоді. У 1995 році шкільному музею присвоєно звання «Народний». Експозиції музею відтворюють життя і побут нашого народу кінця 19 – початку 20 століть. Тут зібрано дивовижні колекції рушників, народного одягу, речей побуту, які представляють культуру різних регіонів України, бо в селі проживають люди з усіх куточків нашої держави. Відтворено екстер’єр та інтер’єр українського житла початку 20 століття. У цій українській затишності, колоритності, щедрості й різнобарв’ї проводяться народознавчі заходи, свята рідної мови, районні , обласні та Всеукраїнські семінари.
Діяльність музею «Берегиня» пошукувачі презентували в столиці на Всеукраїнському формі юних краєзнавців «Роде наш красний»(1992 р.), Міжнародному учнівському форумі «До оберегів відродження» (1993 р.), Всеукраїнському фестивалі «Українська паляниця» (2003р.), Всеукраїнському конкурсі «Хліб очима дітей» (2008 р.).
У І Всеукраїнському конкурсі-огляді громадських музеїв (2009 р.) Народний етнографічний музей «Берегиня» посів ІІІ місце у номінації «Краща просвітницька діяльність».
Музей відомий далеко за межами України, оскільки оглянути його експозиції приїжджають гості з близького і далекого зарубіжжя: Росії, Білорусії, Канади, США. Сюди постійно – чи за натхненням, чи за певними знаннями, чи просто для душі – приходять письменники краю. І щоразу візит до «Берегині» - свято.
Книга відгуків «Берегині» переповнена словами вдячності відвідувачів за жертовну працю Катерини Новак, за тепло та гостинність збережену і відтворену культуру нації.
_______________

-Новак Віталій Григорович-
Заслужений працівник освіти

Народився 6 листопада 1949 року у селі Бугрин Гощанського р-ну Рівненської області. Має вищу педагогічну освіту. Працював учителем Довжанської восьмирічної школи Сарненського р-ну (1968р), учителем Подолянської восьмирічної школи (1970-1973рр), заступником директора Тучинської школи-інтернату(1973-1977рр), директором Садівської восьмирічної школи Гощанського р-ну( рр.) методистом Рівненського інституту підвищення кваліфікації вчителів(1983—1992рр), інспектором, начальником відділу, заступником начальника управління освіти Рівненської облдержадміністрації(1992-1998рр), директором школи №12 м.Рівне(1998-2002рр).
З травня 2002 року та до виходу на заслужений відпочинок 1 вересня 2010 року-займав посаду начальника управління освіти Рівненського міськвиконкому.
Депутат Рівненської міської ради (2002,2006 рр). Нагороджений медаллю « За військову доблесть»(1970р), знаком « Відмінник освіти України»(1993р), нагрудним знаком «В.Сухомлинський»(2007р). У червні 2007 року Віталію Георгійовичу було присвоєно почесне звання « заслужений працівник освіти України», а в 2009 році очолюване ним управління освіти визнано «Флагманом освіти і науки України» за вагомий внесок у розвиток іміджу освіти інауки України. Вчитель-методист, спеціаліст вищої категорії. Учасник багатьох всеукраїнських та міжнародних конференцій, семінарів, постійно публікується пресі. Має міжнародні сертифікати: « Лідери освіти 21 ст.», « Школа,що керує знаннями»

_______________

Жилінський Петро Павлович
Звання «Почесний громадянин міста Рівного» цього року присвоїли завідувачу хірургічного відділення центральної міської лікарні Петрові Жилінському. Відзнаки «За заслуги перед містом» різних ступенів отримають ще шестеро рівнян.
Відповідне рішення ухвалили на черговій сесії Рівнеради минулого тижня. Відзнаки буде вручено під час святкування Дня міста 28 серпня.
Петро Павлович Жилінський народився 1952 року в селі Біла Криниця Рівненського району. Нав¬чався у Вінницькому медінституті. Після його закінчення при-йшов на роботу до Рівненської центральної міської лікарні на посаду лікаря-хірурга. За його ініціативою реорганізовано міську хірургічну службу: у ЦМЛ було відкрито три відділення: ургентної, гнійної і планової хірургії. Це дало можливість значно покращити та розширити обсяг хірургічних втручань. Із 1986 року Петро Павлович очолює відділення ургентної хірургії. Він чимало зробив для освоєння і впровадження в практику нових лікувальних методик.
_______________

Власюк Марія Михайлівна

 
Власюк Марійка народилась 20 вересня 1981 року в селі Глинки в інтелігентній сім'ї. Батько- священник, мати- вчитель. Після закінчення Глинківської восьмирічки, навчалась в художній школі м.Рівне. захоплювалась творчістю свого вчителя Горєлова М.Є., який закінчив у свій час художнє училище м.Одеси.
В 1999р одночасно отримала свідоцтво про повну середню освіту та закінчення Рівненської дитячої художньої школи. Рішення було однозначним- продовжити художню освіту. У 1999році вступила до Одеського державного художньо-театрального училища ім..М.Б.Грєкова та у 2004 році отримала диплои викладача, художника виконавця живопису. Захистила дипломну роботу з живопису «Музика».У цьому ж році вступила до Рівненського державного гуманітарного університету на художньо-педагогічний факультет, де продовжила у своїх дипломних роботах тему музики. В 2008 році закінчила Рівненський гуманітарний університет за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» та здобула кваліфікацію художника-майстра декоративно-прикладного мистецтва
  По закінчені перелічених навчальних заходів працювала викладачем у ВПУ-1 м.Рівне, Гощанській школі мистецтв. Певний час працювала на підприємстві «Бурштин» м.Рівне. Нині працює бібліотекарем Глинківської восьмирічки. Продовжує писати натюрморти, пейзажі, радувати своїх односельців, земляків своїм, від Бога даним, талантом.
Неодноразово організовувались виставки Власюк Марії у Білокриницькій бібліотеці та у Будинку культури села Біла Криниця на святкуванні Дня незалежності.

___________________________________________________________________________

Тияра Микола Климентійович

Тияра Микола Климентійович народився 20.01.1933 року в селі Завадка , Бєлгорайкого р-ну, Люблінської обл.(Польща).

В 1953 році закінчив школу в с.Семидуби Дубнівського р-ну., 1953-1958 рр- навчання у Львівському зооветеринарному інституті по спеціальності зоотехнік. Після інституту по розпреділенню відпрацював два роки зоотехніком, потім директором Рокитнівської державної станції штучного заплідненя с/г тварин.

З 1960 по 1965 рр- гол.зоотехнік, потім директор Рівненської обласної державної станції по племінній роботі і штучному заплідненню с/г тварин.

З 01.06.1981 року по 2003 рік –начальник, потім заступник Рівненського обласного племоб'єднання, депутат районної Ради, член виконкому Білокриницької сільської ради.

Нагороджений багатьма медалями, а в 1973 році присвоєно почесне звання заслуженого зоотехніка України. У 1984 році рішенням виконкому Рівненської обласної ради народних депутатів нагороджено медаллю «Ветеран Труда», а в 1986 році Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджено орденом «Знак Почета».